***********************************************************************************************
Посилання на сайт практичного психолога https://sites.google.com/site/prakticnijpsihologshkolu/home
***********************************************************************************************
Десять заповідей для батьків
1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.
2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».
9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.
10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля. Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.
***********************************************************************************************
Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини
1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10. ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.
***********************************************************************************************
Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми
1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.
Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
***********************************************************************************************
Соціально-психологічні, індивідуально психологічні
та особистісні чинники виникнення та перебігу
суїцидальної поведінки у молоді
До соціально-психологічних факторів ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків відносять:
серйозні проблеми у сім'ї;
відвернення однолітків;
смерть близької або значущої людини;
міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
проблеми з дисципліною або із законом;
тиск, здійснюваний групою однолітків;
тривале перебування у ролі жертви або «цапа відбувайла»;
розчарування успіхами у школі, невдачі у навчанні;
небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);
серйозні хвороби;
надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.
Мотивами суїцидальної поведінки школяра можуть бути наступні:
шкільні проблеми;
втрата близької, коханої людини;
ревнощі, любовні невдачі, вагітність;
переживання, образи;
самотність, відчуженість;
неможливість бути зрозумілим, почутим;
почуття провини, сорому, невдоволення собою;
страх покарання, тортури;
почуття помсти, протесту, загрози;
бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття;
відхід від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.
При появі цих явиш слід звернути особливу увагу на підлітка.
Ознаки депресії у дітей, що схильні до суїциду:
сумний настрій;
втрата властивої дітям енергії;
зовнішні прояви журби;
порушення сну;
соматичні скарги;
зміна апетиту або ваги;
погіршення успішності навчання;
зниження інтересу до навчання;
страх невдачі;
почуття неповноцінності;
самообман - негативна самооцінка;
почуття «заслуженого» відторгнення;
помітне зниження настрою при найменших невдачах;
надмірна самокритичність;
зниження рівня соціалізації;
агресивна поведінка.
Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі та врахувати в роботі наступні фактори ризику суїциду:
висока конфліктність спілкування;
ізоляція підлітка у класі чи групі;
несприятливе сімейне оточення;
спадковий фактор;
неадекватна самооцінка;
конфлікт, психотравмуюча ситуація;
різка зміна у поведінці;
асоціальний спосіб життя;
егоцентризм;
втрата членів сім'ї, погані стосунки.
***********************************************************************************************
Гаряча лінія
Всеукраїнська дитяча лінія „Телефон Довіри”
тел. 0 800 500 21 8
Національна ”гаряча лінія” по запобіганню торгівлі людьми
тел. 0 800 500 22 50
Національна „гаряча лінія” з питань насильства та захисту прав дітей
тел. 0 800 500 33 50
Консультація з питань всиновлення,
створення дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї
тел. 0 800 50 543 30
Телефон довіри по ВІЛ/СНІД. Національна лінія.
тел. 0 800 500 45 10
ISQ 271324528
Зупини насильство над дитиною!
Повідом про дитячу порнографію!
тел. 0-800-500-335
Гаряча лінія
"Служби розшуку дітей"
тел. 0 800 50 14 14
